Матері-одиначки – люди особливі. Адже це жінки, які наважилися народити дитину, покладаючись лише на себе. Держава передбачила для цієї категорії матерів особливу допомогу та пільги. Втім, далеко не кожна жінка має чітке уявлення про свої права, важко знайти чиновника, який доступно та детально про все розповість. Спробуємо допомогти матерям-одиначкам знайти відповіді на запитання, котрі їх хвилюють дуже часто.



Чинне законодавство визначає поняття «одинока мати» досить чітко: до одиноких матерів (а також батьків) належать матері (батьки), котрі не просто не перебувають у шлюбі, а взагалі не мають у свідоцтві про народження їхньої дитини (чи в рішенні про усиновлення) запису про батька або ж цей запис зроблено в установленому порядку державним органом РАГС за вказівкою матері дитини, тобто заява батька дитини на визнання ним батьківства відсутня, а ім’я та по батькові записані зі слів матері.

Окрім одноразової допомоги при народженні дитини, котра становить 22,6 прожиткового мінімуму на дитину до 6 років (з 1.01.2006 цей мінімум становить 400 грн., з 1.04.2006 – 410 грн., з 1.10.2006 – 418 грн.), мати-одиначка отримує допомогу, що призначається за наявності відповідної довідки державного органу РАГС.

Для нарахування та отримання одноразової допомоги потрібні такі документи: паспорт, заява матері, копія свідоцтва про народження дитини, копія трудової книжки, довідка з місця роботи (навчання) заявника, довідка про склад сім’ї, довідка з РАГСу для нарахування одноразової допомоги.

Розмір допомоги на дітей одиноким матерям (а також прирівняним до них одиноким усиновителям, вдовам, вдівцям, матерям дітей віком до 18 років у разі смерті батька, шлюб з яким було розірвано до дня його смерті) дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї у розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше ніж 10% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. Середньомісячний сукупний дохід сім’ї визначається відповідно до «Методики визначення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги» на підставі довідки про доходи і декларації про доходи та майновий стан тих, хто звернувся за призначенням соціальної допомоги (додатково читайте у «Обрій» №21, 2006 р.).

Для призначення допомоги на дітей одиноким матерям в органи праці та соціального захисту подаються такі документи:

– заява про призначення допомоги;
– довідка з РАГСу про підстави для внесення даних про батька дитини в книгу реєстрації народжень;
– копія свідоцтва про народження дитини;
– довідка про проживання дитини з матір’ю, видана за місцем проживання.

Якщо ви не можете отримати таку довідку, орган праці та соціального захисту населення проводить дослідження сім’ї за місцем проживання та складає акт із зазначенням факту проживання дитини з матір’ю. В разі, якщо дитина навчається за межами населеного пункту, в якому проживає мати, і не перебуває на повному державному утриманні, замість довідки про проживання дитини з матір’ю потрібно подати довідку з місця проживання матері та довідку з місця проживання (навчання) дитини.

Усиновителі мають додати до цього списку копію рішення про усиновлення; вдови та вдівці – копію свідоцтва про смерть одного з подружжя та довідку про те, що вони не отримують на дітей пенсію в разі втрати годувальника чи соціальну пенсію; матері (батьку) дітей у разі смерті одного з батьків, шлюб з котрим було розірвано до дня смерті, – також копію свідоцтва про розірвання шлюбу, копію свідоцтва про смерть одного з батьків та довідку про те, що вони не отримують на дітей пенсію в разі втрати годувальника чи соціальну пенсію.

Одинокі матері мають також право на деякі пільги, передбачені у трудовому законодавстві. Зокрема, згідно з Законом України «Про відпустки», власник підприємства зобов’язаний надати щорічну оплачувану відпустку одинокій матері чи батьку у зручний для неї час, відпустку без збереження заробітної плати у будь-який час тривалістю до 14 календарних днів, а також щорічну додаткову оплачувану відпустку тривалістю 7 календарних днів без врахування святкових та неробочих днів (до речі, цим може скористатися також батько, якщо мати, наприклад, протягом тривалого часу перебуває у лікувальному закладі, та особа, яка взяла опіку над дитиною).

Матерям-одиначкам, які виховують дитину віком до 14 років, забороняється знижувати заробітну плату, відмовляти в прийомі на роботу (в разі відмови роботодавець має повідомити причину відмови письмово і таку відмову можна оскаржити у суді). Не можна також звільняти одиноких матерів, які виховують дітей віком до 14 років, окрім випадків повної ліквідації підприємства. Хоча навіть у такому разі роботодавець має працевлаштувати таку жінку.

На матерів, які самі виховують дітей, поширюються норми, передбачені загалом для жінок з дітьми, – заборона залучати до роботи в нічний час, вагітних та жінок з дітьми віком до трьох років не можна відправляти у відрядження та залучати до надурочних робіт та робіт у вихідні. Якщо жінка має дитину віком від 3 до 14 років, то направляти у відрядження і залучати до надурочних робіт таку жінку можна лише за її згоди.
 С. КУШНІР

До 31 березня 2005 року допомогу на дітей одиноким матерям призначали в розмірі 10% прожиткового мінімуму для дитини відпо-відного віку, незалежно від одержання на неї інших видів допомог. А вже з першого квітня минулого року ця допомога надається в розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і середньомісячним сукупним доходом сім’ї з розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 10% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Розмір допомоги на дітей одиноким матерям обчислюється з такого значення прожиткового мінімуму: з 1 квітня 2005 року для дітей віком від 6 до 18 років – 460 гривень; з 1 жовтня 2005 року для дітей віком до 6 років – 376 гривень, а для дітей віком від 6 до 18 років – 468 гривень. Слід звернутися в управління праці та соціального захисту населення за місцем проживання для перевірки права на отримання допомоги з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї. Необхідно мати із собою такі документи: заява, довідка державного органу реєстрації актів цивільного стану про підстави внесення до книги реєстрації народжень відомостей про батька дитини, копія свідоцтва про народження дитини, довідка про проживання дитини з матір’ю, декларація та довідка про доходи. Допомога призначається з місяця, в якому було подано заяву з усіма документами.

 

 Незабезпеченість населення житлом продовжує залишатися гострою соціальною проблемою. Скрутні економічні обставини, труднощі з бюджетним фінансуванням житлового будівництва не дають можливості своєчасно забезпечувати житлом навіть тих громадян, які мають право на першочергове його отримання за рахунок держави.Особлива увага приділяється розгляду звернень громадян похилого віку, інвалідів, багатодітних сімей та матерів-одиначок.

 

Одинока мати (одинокий батько) мають право на державну допомогу на дітей. Статтею 181 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" від 21.11.1992 2811-XII визначено, що право на допомогу мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновителі, якщо у свідоцтві про народження дитини (рішенні про усиновлення дитини) відсутній запис про батька (матір), або запис про батька (матір) проведено у встановленому порядку державним органом реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновителя) дитини.

Допомогу на дітей одиноким матерям призначають за наявності відповідної довідки державного органу реєстрації актів цивільного стану про підстави внесення до книги реєстрації народжень відомостей про батька (матір) дитини. Допомога на дітей одиноким матерям призначається незалежно від одержання на дітей інших видів допомоги. (Стаття 182 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми").

Допомога на дітей одиноким матерям (батькам), які мають дітей віком до 18 років, надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 10% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Допомога призначається на кожну дитину. (Стаття 183 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" від 20.12.2005 3235-IV).

Відповідно до статті 65 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" розмір прожиткового мінімуму на дітей становить 2006 року:

- віком до 6 років: з 1 квітня - 410 гривень, з 1 жовтня - 418 гривень;

- віком від 6 до 18 років: з 1 квітня - 527 гривень, з 1 жовтня - 536 гривень.

Докладніше про порядок отримання допомоги на дітей одиноким матерям можна довідатися з публікації "Товариша" "Соціальний захист одиноких матерів", 17 за лютий 2006 року, стор. 4.